Газоблок Тернопіль

Газоблок ТМ Aeroc

«Аерок» є виробником високоякісного газобетону автоклавного способу твердіння, який виготовляється за допомогою високотехнологічної лінійки WEHRHAHN Smart і HESS AAC Systems B.V. Основні характеристики торгової марки AEROC – щільність, міцність і точність геометричних форм. Виробнича база ТОВ «Аерок» представлена ​​власним комплексом сертифікованих лабораторій, що дозволяє чітко контролювати якість виробленого будівельного матеріалу. Кожна партія продукції доповнюється паспортом якості заводу-виробника.

Газобетон AEROC D300, – ідеальний вибір для приватного будівництва. Газобетонні блоки, які абсолютно не потрібно утеплювати. Нижче в таблицях наведені розміри всіх газобетонних блоків “АЕРОК”.

Таблиця 1. Розмірний ряд блоків AEROC із щільністю D300  

Розміри, мм

Обєм блока, м3 Вага блока, кг Вага піддона, кг Кількість блоків в піддоні, шт Паз-гребінь / Гладкий
м3

шт

300*200*600

0,0036 17,2 994 2,16 60

Паз-гребінь

375*200*600

0,0045 21,5 1035 2,25 50 Паз-гребінь

400*200*600

0,0048 22,88 883 1,92 40

Гладкий

500*200*600

0,06 28,63 828 1,8 30

Паз-гребінь

Газобетон AEROC D400, – відмінно підходить для будівництва вище двох поверхів. Блоки марки Д400 і шириною 375 мм, 400 мм не вимагають утеплення.

Таблиця 2. Розмірний ряд блоків AEROC із щільністю D400

Розміри, мм

Обєм блока, м3 Вага блока, кг Вага піддона, кг Кількість блоків в піддоні, шт Паз-гребінь / Гладкий
м3

шт

75*200*600

0,009 6,1 983 1,89 168 Гладкий

100*200*600

0,012 6,5 1188 2,16 180 Гладкий

125*200*600

0,015 1155 2,1 140 Гладкий

200*200*600

0,03 16,4 1123 2,16 72 Гладкий

250*200*600

0,03 16,4 1155 2,1 70 ПГ/ГЛ

280*200*600

0,0336 18,3 1188 2,02 60 Гладкий

300*200*600

0,036 19,6 1188 2,16 60

ПГ/ГЛ

300*200*600 0,045 20,05 1123 2,16 48

ПГ/ГЛ

375*200*600 0,045 24,6 1236 2,25 50

Паз-гребінь

375*200*600

0,056 30,61 1170 2,25 40 Паз-гребінь

400*200*600

0,06 32,7 998 1,92 32

Паз-гребінь

400*200*600

0,048 26,24 998 1,92 40

Гладкий

500*200*600 0,06 32,7 990 1,8 30

Паз-гребінь

Газобетон AEROC D500, – блоки для будівництва міцностінних будівель з великими прольотами між несучими стінами.

Таблиця 3. Розмірний ряд блоків AEROC із щільністю D500

Розміри, мм

Обєм блока, м3 Вага блока, кг Вага піддона, кг Кількість блоків в піддоні, шт Паз-гребінь / Гладкий
м3

шт

75*200*600

0,009 7 1346 2,16 240 Гладкий

100*200*600

0,012 9,33 1346 2,16 180 Гладкий

100*200*600

0,017 13,22 1244 2,074 120 Гладкий

150*200*600

0,016 20,22 1244 2,074 80 Гладкий

200*200*600

0,035 27,22 1327 2,212 64 Гладкий

125*200*600

0,015 11,67 1308 2,1 140

Гладкий

250*200*600 0,03 23,33 1308 2,1 70

ПГ/ГЛ

300*200*600

0,036 28 1346 2,16 60

ПГ/ГЛ

400*200*600 0,048 37,33 1152 1,92 40

Гладкий

200*200*600

0,03 23,33 1296 2,16 72 Гладкий

300*200*600

0,045 31 1296 2,16 48

ПГ/ГЛ

400*200*600 0,06 39 1152 1,92 32

Паз-гребінь

Газобетон AEROC U-blok, – лоткові блоки для влаштування перемичок і армопоясу.

Розміри лоткових блоків відповідають всім розмірам газобетонних блоків, що випускаються.

Технологія виробництва

Газобетон торгової марки AEROC – екологічно чистий будівельний матеріал, отриманий з виключно природних компонентів: тонкомолотого кварцового піску, високомарочних цементу з відсутністю добавок, меленого негашеного вапна, гіпсового каменю і води. Як пороутворювач служить алюмінієва пудра. Вироби AEROC не містять сланцевого попелу. Алюмінієва пудра міститься в газобетоні в дуже малій кількості (0,1% від загальної маси). Її додають для забезпечення газоутворення, і по завершенні цього процесу алюміній виявляється в газобетоні в складі комплексних сполук, нейтральних і нешкідливих для людини.

pesok         =  

 

Екологічні показники

Для матеріалів, що застосовуються в житловому будівництві, норма радіоактивності становить 370 Бк/кг. В цьому відношенні газобетон відноситься до найменш небезпечних матеріалами, оскільки його питома ефективність природних радіонуклідів нижче 54 Бк/кг. Такий показник відповідає умовному першому класу екологічної безпеки.

Екологічні переваги

Газобетон AEROC на 70-80% складається з звичайного повітря, яке укладене в порах матеріалу. Після автоклавної обробки газобетон AEROC містить всього до 20 кг хімічно пов’язаного алюмінію, який надходить в матеріал як в чистому вигляді (приблизно 400 грам на 1 м³), так і у вигляді оксиду алюмінію, що міститься в цементі. Для порівняння, 1 м³ керамічної цегли містить 200-400 кг оксидів алюмінію, які є основою глинозему і різних глин. Однак, в обох випадках переживати не варто: окислений алюміній – одна з найбільш стійких хімічних сполук, застосовується в т.ч. і при виготовленні посуду. Матеріал є неорганічним і стійким до шкідників. Терміти, гризуни і комахи не можуть селитися в суцільних стінах, побудованих з стінових газобетонних блоків. Негорючість газобетону дає можливість не враховувати настільки небезпечний фактор, як токсичні виділення при згоранні речовин. Повітряно- і паропроникність дозволяють стінам «дихати», підтримуючи природний мікроклімат в приміщенні, екологічну чистоту приміщення, відсутність живильного середовища для мікроорганізмів або паразитів, перешкоджають утворенню на стінах грибка і цвілі.

Компанія «Аерок» пройшла процедуру екологічної сертифікації продукції відповідно до вимог міжнародних екологічних стандартів серії ISO 14024: 1999 і отримала екологічний сертифікат № UA. 08.002.341. Результати екологічної сертифікації асортименту газобетону автоклавного тверднення AEROC (щільністю D300, D400, D500 і D150) показали, що при його виробництві не використовуються токсичні хімічні речовини як пластифікатори і наповнювачів, а готові вироби характеризуються зниженим рівнем радіоактивності, високим рівнем міцності і поліпшеними експлуатаційними характеристиками , такими як довговічність, надійність, теплопровідність, стійкість до вологи. Компанія АЕРОК отримала право маркувати свою продукцію знаком екологічного маркування ( «Зелений журавлик»), який підтверджує екологічну перевагу і безпеку газобетону AEROC.

Газобетон АЕРОК – найдружелюбніший будівельний матеріал

  • Будівництво будинку з блоків AEROC завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу. Набагато менше, ніж будівництво дерев’яного, цегельного або каркасного будинків.
  • Щоб побудувати дерев’яний будинок площею 100 м² потрібно вирубати 0,1 га соснового лісу.
  • Щоб побудувати такий же будинок з цегли, потрібно викопати більше 100 тонн глини і витратити десятки мегават енергії на випалення сировини.
  • У виробництві каркасного будинку значну частку займають синтетичні полімери.
  • Для будівництва будинку з блоків AEROC площею 100 м² достатньо 15 тонн мінеральної сировини і декілька мегават для її обробки.
  • Будинки з автоклавного газобетону відрізняються високою довговічністю, так як цей матеріал не горить, не іржавіє, не гниє, не боїться цвілі, не взаємодіє з водою (не розчиняється і не вимивається), не схильний до дії гризунів і комах.

    Правда і міфи про газобетон

    Кожен, хто хоч раз намагався знайти в Інтернеті інформацію про стінові матеріали і, зокрема, про газобетон, стикався з її суперечністю. Джерел інформації багато, але вони відрізняються різним рівнем обгрунтованості, об’єктивності, компетентності, комерційної ангажованості врешті-решт. З одного боку автоклавний газобетон критикують продавці пінобетону, яким при високій собівартості їх цементоємної продукції складно конкурувати з індустріальною міццю газобетонних заводів. З іншого боку дійсність спотворюють промоутери систем зовнішнього утеплення і щитових конструкцій, які намагаються виключити одношарові кам’яні стіни з сучасної будівельної практики. Свою частину негативу викидають і представники цегельної промисловості… Виходить з різних сторін критика заснована на різних передумовах, але в цілому не відрізняється великою різноманітністю. 

     

    Міф перший – “кладка блоків на клей дорожча, ніж на цементному розчині”

    Ну, це не стільки навіть міф, скільки проста омана, що випливає від лінощів. Лінощів витратити пару хвилин на порівняльний розрахунок. Давайте розберемо «простоту і дешевизну» кладки на розчин. Спочатку з приводу простоти кладки на розчині в порівнянні з клеєм. Можливо, для “будівельників”, чия юність пройшла в студентських будівельних загонах, та й просто для мулярів – кладка на розчин звичніше. І переучування для роботи з тонкошаровим клеєм зажадає від них деяких витрат сил і часу. Але від людини початківця “з нуля”, так само як і для витрати часу на перенавчання, кладка на клей вимагає менших витрат часу і сил. Зниження трудовитрат при укладанні блоків на клей (в порівнянні з кладкою на розчині) існує об’єктивно, що знайшло відображення навіть в зниженні кошторисних розцінок на таку кладку.

    Тепер про дешевизну розчину в порівнянні з клеєм.
    Кладка на тонкошарові “мастики” і “клею” ще в 80-і роки розглядалася як спосіб знизити витрату в’яжучого при кладочних роботах. Витрата ц/п розчину (товщина шва 10-12 мм) в 5-6 разів більша, ніж витрата клею. При тому, що клей для газобетону – це одна з найдешевших сухих будівельних сумішей. Клей коштує приблизно в 2 рази дорожче простої цементно-піщаної суміші при в 5-6 разів меншій витраті. Так, є окремі виробники сухих сумішей, які примудряються продавати клей для пористих бетонів за порівняно високими цінами. Ну, так на те вони і окремі, щоб як виняток відтіняти загальне правило: клей для газобетону – дешева заміна розчину (при хорошій точності геометричних розмірів блоків). Використовувати тонкошаровий клей для кладки газобетонних блоків слід завжди. Для підвищення економічної, теплотехнічної і міцнісної характеристик кладки.

    Міф другий – “чим вища щільність бетону, тим вища його міцність”

    Твердження про те, що з ростом щільності зростає міцність бетону, в загальному випадку справедливе. У шістдесяті – сімдесяті роки навіть робилися спроби створити універсальні формули залежності міцності автоклавних пористих бетонів від їх щільності. Але з часом такі спроби були визнані не маючими практичної цінності. В цілому, якщо випадковим чином відібрати з наявних в Україні заводів автоклавного газобетону, що працюють за старою технологією, або з цехів по виробництву неавтоклавного пінобетону і побудувати графік залежності їх міцності від щільності, то узагальнена крива дійсно покаже наявність залежності між щільністю і міцністю. Але якщо ми порівняємо ці зразки з виробами AEROC, що представляють собою газобетон нового покоління, то перед нами постане несподівана картина: при фактичній щільності бетону 380 – 415 кг/м³, його міцність відповідає середній по Україні міцності для щільності близько 600 кг/м³ і становить 25 – 35 кгс/см². Така ж міцність буде спостерігатися у зразків з неавтоклавного пінобетону при щільності 700-900 кг/м². Тому, вибираючи газобетон для приватного будівництва, немає підстав вважати, що більш щільний пористий бетон є синонімом більшої міцності. Взагалі ж рекомендуємо індивідуальним забудовникам не користуватися в побуті непрямими характеристиками, а з’ясовувати фактичні значення найбільш важливих параметрів блоків. Для стінового матеріалу найважливішими характеристиками є щільність і міцність. Кожну з них слід з’ясовувати окремо.

    Міф третій – “у складі газобетону міститься алюміній, і це – шкідливо”

    lojka4Алюміній – третій за поширеністю на Землі хімічний елемент. Алюміній, вірніше оксид алюмінію – основа глинозему і різних глин, в т.ч. глини, яка застосовується в косметичних цілях. Металевий алюміній має високу хімічну активність і швидко окислюється на повітрі, перетворюючись все в той же оксид. До складу газобетонної маси алюміній вводиться двома шляхами: з цементом, який містить до 20% алюмінію за масою (до 100 кг цементу на кубічний метр газобетону), і у вигляді алюмінієвої пудри (близько 400 г пудри на кубічний метр газобетону). Власне ці 400 г і перетворюють текучу газомасу об’ємом близько половини кубометра в повноцінний кубометр газобетону: частинки алюмінієвої пудри, реагуючи з гідроксогруппами розчину (ОН – іонами), перетворюються все в той же оксид алюмінію і водень. Вирізняється водень і спучує газомасу. Металевий алюміній у складі газобетону залишитися не може просто через саму суть хімічного процесу газоутворення: гідроксогрупп можна уподібнити мальку, атакуючому шматок м’якушки. В результаті ми маємо матеріал, в м³ якого міститься до 20 кг хімічно пов’язаного алюмінію. Для порівняння: в м³ цегли міститься 200-400 кг алюмінію у вигляді оксидів, в м³ неавтоклавних пористих бетонів – 50 кг алюмінію і більш. Окислений алюміній – одна з найбільш стійких хімічних сполук. Підозрювати його в «шкідливості» можна тільки від повної безграмотності.

     

    Міф четвертий – “у складі газобетону є вапно, тому, може іржавіти металева арматура”

    Тут в одній фразі укладені відразу дві омани: по-перше, те, що вапно є в складі газобетону, а по-друге, те, що вапно сприяє корозії.
    Перше. Так, для виробництва газобетону використовуються і цемент, і вапно, і кварцовий пісок, і алюмінієва пудра. Але готовий газобетон з них не складається! Готовий бетон складається з новоутворених мінералів, представлених в основному різними гідросилікатами. Автоклавний газобетон – це не продукт простий гідратації цементу, це синтезований камінь, який не містить навіть кварцового піску. При автоклавної обробці навіть кварцовий пісок, інертна в звичайних умовах речовина, витрачається в реакціях синтезу силікатів. Тому вапна в складі газобетону немає. Є силікати кальцію – вельми хімічно стійкі мінерали.
    Друге. «Під впливом вапна іржавіє арматура». Те, що вапна в готовому газобетоні немає, ми вже встановили. Але навіть якщо б… Бетон, приготований на цементі або вапні дає лужну реакцію. Лужне середовище перешкоджає корозії металу. Сталеві елементи, перебуваючи в товщі газобетону або в штробі в шарі розчину, зберігаються довше, ніж на відкритому повітрі. Газобетон перешкоджає корозії, а не сприяє їй.

    Міф п’ятий – “газобетон, на відміну від пінобетону, боїться води”

    В якості наочної агітації за цю тезу приводиться плаваючий у воді пінобетонний кубик, а в якості теоретичного обгрунтування заявляється: “Пінобетон має закриті пори, і як наслідок чинить опір проникненню води і плаває на поверхні, а газобетон, що має відкриту структуру пір, тоне”. Почнемо з того, що критерій «тоне/не тоне» не годиться для визначення придатності матеріалу для будівництва. Цегла тоне швидко, мінвата тоне трохи повільніше, а спінені пластики, як правило, не тонуть взагалі. Але ця інформація ніяк не допоможе нам визначитися з вибором матеріалу для будівництва. Тоне… ха!.. втопити газобетонний кубик не так-то просто. Час збереження зразка бетону «на плаву» не залежить безпосередньо ні від способу утворення пір, ні від способу твердіння. Вологість стінового матеріалу, закритого від атмосферних опадів, залежить від трьох чинників: сезонність експлуатації приміщення, конструкція стіни і сорбційна здатність самого матеріалу. Для дачних будинків, що експлуатуються взимку від випадку до випадку, фактична вологість матеріалу стіни взагалі не має практичного значення. Майже будь-який мінеральний матеріал, закритий від опадів справним дахом, буде при такій експлуатації практично вічним. Для будинків, які експлуатуються постійно, важлива правильна конструкція стіни – такий пристрій стінового «пирога», при якому властивість матеріалів стіни зростає в міру просування від внутрішніх шарів до зовнішніх.

    І третє – сорбційна вологість матеріалу (яка жодним чином не пов’язана з водопоглинанням і не перевіряється методом «тоне/не тоне»). Сорбційна вологість різних пористих бетонів зазвичай мало відрізняється від зразка до зразка і складає близько 5% по масі при відносній вологості повітря 60% і 6-8% по масі при відносній вологості повітря 90-95%. Це означає, що чим пористий бетон менш щільний, тим менше води він містить. Так, стіна завтовшки 250 мм з газобетону щільністю 400 кг / м³ буде містити в середньому 5 кг води в одному м², така ж стіна з пінобетону щільністю 600 кг/м³ буде містити води вже 7,5 кг/м², як і стіна з щілинного цегли (щільність 1400 кг/м³, вологість 2%).
    Втім, різних іпостасей міфу про водобоязнь пористих бетонів, оскільки він багатоликий, присвячені наступні два міфу.

     

    Міф шостий – “газобетон гігроскопічний і накопичує вологу, він не підходить для стін вологих приміщень”

    Гігроскопічність (здатність абсорбувати пари води з повітря) – це і є та сама сорбційна вологість, про яку кілька слів було сказано в попередній рубриці. Так, про газобетон можна сказати, що він гігроскопічний. За кілька місяців стояння в тумані пористобетонна конструкція може набрати води близько 10% від своєї ваги. Приблизно такою і виявляється до весни вологість стін не опалювальних будівель, що зимували в умовах приморської вологої зими. Потім, до травня-червня, вологість стін поступово знижується. Сезонні коливання вологості конструкції, викликані сорбцією/десорбцией, невеликі і не призводять до яких-небудь значних змін в матеріалі кладки. Перегородки, що відокремлюють душові та ванні кімнати від інших приміщень будівлі, піддаються періодичному односторонньому впливу вологого повітря. Цей вплив також не може привести до якого-небудь значимого накопичення вологи в стіні. Тому внутріквартирні перегородки санвузлів і огорожі душових в спорткомплексах і басейнах з автоклавного газобетону застосовуються масово.
    Зовсім інша справа – зовнішні огородження приміщень з вологим і мокрим режимами експлуатації. Застосовувати газобетон в них потрібно з великою обережністю (так само як і будь-які інші наповнювальні матеріали, включаючи пустотну цеглу і щілинні бетонні блоки). Зволоження матеріалів зовнішніх стін опалювальних приміщень лише частково залежить від їх сорбційної вологості (гігроскопічність). Набагато більший вплив на вологість зовнішніх стін надає їх конструктивне рішення: спосіб зовнішньої і внутрішньої обробки, наявність додаткових включень до складу стіни, спосіб пристрою віконних укосів і спирання перекритів. У загальному випадку, можна сказати так: для пристрою з газобетону зовнішніх стін вологих приміщень (парної, наприклад) потрібно передбачати ретельну пароізоляцію їх внутрішніх поверхонь.
    Повторюємо:
    – гігроскопічність не має значення для стін неопалювальних приміщень;
    – гігроскопічність не має значення для перегородок усередині будівель;
    – гігроскопічність не має практичного значення для зовнішніх стін опалювальних будівель.

     

    Міф сьомий – «газобетон вимагає обов’язкового захисту від атмосферних впливів», «зовнішня обробка газобетонної кладки обов’язкова»

    До недавнього часу на кожне упаковане місце з пористих блоків наносили знак «Берегти від вологи», що означає, що при транспортуванні і зберіганні блоки повинні бути захищені від впливу води. На практиці ця вимога означала (і означає) крайню бажаність захисту їх від явного перезволоження. Тобто вимога «берегти від вологи» в перекладі на просторічну мову наказує не зберігати блоки в калюжі і вкривати їх зверху від дощу. Це дуже правильна вимога. Зайве зволоження, що приводить до намокання бетону блоків до водонасиченого стану, може привести до пошкодження блоків морозом (при зимовому зберіганні), збільшить вагу блоків (що підвищить трудомісткість кладки) і збільшить термін між закінченням кладок і початком оздоблювальних робіт, відстрочить введення об’єкта в експлуатацію. Тому перезволоження блоків при перевезенні, зберіганні та виробництві робіт слід уникати. Слід уникати перезволоження і при експлуатації. Це не міф, а правда. А ось способи реалізації захисту від перезволоження сильно міфологізовані. Захист кладки від перезволоження і захист від «атмосферних впливів» – це зовсім не одне і те ж. Атмосферні впливу стосовно до кам’яної кладки (в т.ч. газобетонной) – це зволоження дощем і висушування вітром і сонцем, що відбуваються на тлі мінливої ​​температури. Впливом сонячного ультрафіолету на мінеральні матеріали можна знехтувати. Само по собі зволоження дощем газобетону не шкодить: міцність «мокрою» кладки від міцності «сухою» відрізняється відсотків на 10, не більше (і то, лише якщо промочити кладку наскрізь, чого українські дощі зробити не в змозі). Морозного ж руйнування газобетонной кладки вже побудованого справного будівлі і зовсім ніхто ніколи не бачив.
    Тут ми наведемо дві цитати з монографії одного з найбільших радянських вчених, які вивчали пористі бетони, Е.С. Силаєнкова «Довговічність виробів з пористих бетонів» (М .: Стройиздат, 1986). Ці цитати якраз і свідчать – відсутність зовнішнього оздоблення не веде до руйнування кладки з газобетонних блоків:
    «… при натурних обстеженнях будівель з нормальним температурно-вологісним режимом, незважаючи на експлуатацію цих будинків протягом 35-40 років, в стінах з дрібних пористобетонних блоків, не було виявлено жодного дефекту, який був би наслідком заморожування, що чергується і відтавання.» ( стр. 46);
    «Зволоження поверхневих шарів пористобетонних стін атмосферними опадами не досягає небезпечного рівня. Мабуть, в цьому основна причина того, що неармовані вироби з ніздрюватого бетону, що експлуатуються понад 40 років без будь-якого захисту від зволоження атмосферними опадами в стінах житлових будинків, що не мають ознак морозного руйнування. »(Стор. 93).
    dom 20star
    Будівля з автоклавного газобетону, 1939 року побудови, м.Рига

    Тут можна додати, що більшість з обстежених в 1970-і роки будівель, описаних в процитованій книзі, продовжують справно служити своїм господарям до цих пір. Найголовніше для збереження кладки з блоків – акуратно облаштувати всі підвіконні зливи, всі козирки над декоративними виступами і пасками, стежити за збереженням покрівлі та систем водоскиду, влаштувати захист кладки в зоні цоколя … Головне – зробити так, щоб вода або сніг не застоювалися в контакті з кладкою. Тоді опади не принесуть газобетону шкоди, а будуть лише коливати вологість його поверхневих шарів – капілярний підсос в газобетоні дуже малий і звичайні дощі рідко зволожують кладку глибше, ніж на 20-30 мм.

    Висушування на вітрі і під дією сонця. Простий рух повітря, постійно обдуває кладку, сприяє швидкому висиханню зовнішніх шарів кладки до вологості 2-5% (залежно від погоди). А ось спекотне сонце може висушити поверхню кладки, звернену на південь, майже до нульового вмісту вологи (0,1-0,5%). Таке «осушення» може покрити поверхню кладки сіточкою дрібних тріщин (в теорії). Але зазвичай, видимі тріщини на автоклавних ніздрюватих бетонах з’являються тільки після пожежі. Сонце навіть в Єгипті смажить недостатньо сильно для розтріскування газобетону. Цей вид «атмосферних впливів» (жарке сонце) слід враховувати при виборі тону для забарвлення південних стін.

  • Ступінь зволоженості не впливає на міцність кладки.
    Якщо забезпечений відвід води від всіх ділянок, де можливе перезволоження (нижні частини віконних прорізів, карнизи, парапети, цоколь), то намокання поверхневих шарів, до якого тільки і можуть привести, скажімо, затяжні дощі або шквальні зливи, не можуть стати причиною пошкоджень (ні морозних, ні яких-небудь ще).
    Пересушування поверхні кладки на сонці може (в теорії) викликати косметичні дефекти, але не зашкодить кладці.
    Основна ідея, що протиставляється міфу про обов’язковість зовнішньої обробки звучить так: «Захист газобетонної кладки від атмосферних опадів завжди бажана, але не завжди доцільна», або, більш чітко, так: «Відсутність зовнішнього оздоблення не призводить до аварійного стану кладки».

    zavodsmall
    На малюнку один з корпусів заводів AEROC якраз і демонструє естетику чистого газобетону всіма стінами свого виробничого корпусу. Тобто користь від зовнішньої обробки для деревини безперечна. Але і за відсутності обробки будинку, при хорошому догляді за ним, може простояти не одне століття. Ці ж міркування вірні і для газобетонної кладки. Правильно виконана зовнішня обробка може бути корисна, але і її відсутність не зашкодить. Газобетон, на відміну від деревини, взагалі не гниє і не руйнується сонячним ультрафіолетом. Тому і без зовнішньої обробки газобетонний будинок, при хорошому догляді за ним, простоїть не одне століття – з набагато більшою ймовірністю, ніж дерев’яна хатинка. Тому робимо остаточний висновок: газобетонна споруда не вимагає від вас негайної зовнішньої обробки. Пауза між закінченням будівельних і початком оздоблювальних робіт може бути багаторічною. Ні до яких наслідків це не приведе.

    Міф восьмий – “газобетон є крихким матеріалом. Найменша деформація фундаменту може привести до масивних тріщин всієї конструкції”.

    Висновок (можливість розтріскування кладки) заснований лише на поверхневій оцінці властивостей каменя, а тому не цілком коректний. Спочатку про крихкість як таку. Крихкість – антонім пластичності. Пластичні матеріали здатні до значних деформацій без порушення цілісності (пластмаси, гума, в меншій мірі дерево). Тендітні матеріали під навантаженням довго зберігають форму, деформуючись лише незначно, а потім руйнуються. Будь-яка кам’яна кладка при деформації зруйнується. Гранична деформація (така, яку кладка витримає без руйнування) для різних видів кладок (цегляна, бетонна, кам’яна) різна, але в будь-якому випадку не велика: 2 – 5 мм/м, не більше. Для того, щоб крихкий матеріал зруйнувався, необхідно докласти якесь зусилля, навантажити його. Залежно від напрямку прикладання навантаження її величина, достатня для руйнування, буде різна. Наприклад, більшість кам’яних матеріалів і скло витримують великі стискаючі навантаження, але порівняно легко рвуться при розтягуванні. З іншого боку метали однаково добре чинять опір як стиснення, так і розтягування. Сталевий трос – один з найбільш наочних прикладів здатності металів витримувати великі навантаження, що розтягують. Саме це властивість металів – чинити опір розтягуванню – використовується в армокам’яних і залізобетонних конструкціях.

    Газобетон досить крихкий матеріал. Його граничні деформації порівнянні з деформаціями керамічних каменів. Тому в малоповерховому будівництві завжди, коли є хоч найменший сумнів в жорсткості фундаменту, при кладці повинні бути виконані конструктивні заходи, що забезпечують цілісність конструкцій при виникненні розтягуючих зусиль.

    mif2 1
    Рис.  Деформації фундаменту можуть привести до тріщин в кладці
    Незважаючи на низьку деформативність (крихкість) газобетону, тріщиностійкість кладки з нього забезпечується простими конструктивними заходами: традиційним способом запобігання тріщин є армування кладки і влаштування армованих поясів в рівні кожного перекриття.

    mif2 2

    Рис.  Залізобетонний пояс в рівні перекриття перерозподіляє вертикальне навантаження

    Також добре з цим завданням справляються окремі арматурні стрижні, що укладаються в штраби між черговими рядами блоків.

    mif2 3
    Рис.  Армування може запобігти утворенню тріщин

    Міф дев’ятий – “будівля з пористого бетону вимагає зведення монолітного стрічкового фундаменту або цокольного поверху із звичайного важкого бетону, що тягне за собою чималі витрати”

    Міф про те, що пористобетонний будинок пред’являє якісь особливі вимоги до фундаменту, не має під собою реальних підстав. Господарські споруди з газобетонних блоків на стовпчастих фундаментах, що обв’язали поверху сталевою рамою справно служать довгі роки. Газобетонна кладка, як і кладка з інших штучних матеріалів повинна мати своєю основою надійний фундамент. Сама ідея про те, що вибором стінового матеріалу можна добитися економії на фундаментних роботах, порочна за своєю суттю. Фундамент для житлового будинку повинен забезпечувати сталість його форми. Погодьтеся, жити в перекошеній дерев’яній хатинці і втішати себе тим, що «покосилася, зате не тріснула» – не дуже радісна перспектива. Фундамент в будь-якому випадку повинен бути нерухомий.

    Його нерухомість забезпечується:

    -вибором непучиністої основи для будівництва (найпростіший і надійний варіант);
    -закладенням нижче глибини промерзання на рухливих грунтах, або влаштуванням утепленого мілкозаглубленого фундаменту (для будівель, які постійно експлуатуються);
    -іншими конструктивними заходами.

    Навантаження від власної ваги малоповерхової будівлі, які передаються на грунт, настільки малі, що практично завжди можуть не перевірятися розрахунком. Виключення можуть становити, хіба що будинки, що зводяться на схилах або на торфовищах. У всіх інших випадках, що масивний цегляний, що легкий каркасний будинок зажадають для себе абсолютно однакових – нерухомих – фундаментів. Легка літня кибитка може експлуатуватися без фундаменту взагалі, чому прекрасним підтвердженням служать вагончики-побутівки і блок-контейнери для кочівних робітників. Фундамент житлового будинку повинен бути надійний. Вибір матеріалу стін на вимоги до фундаменту не впливає.

    Міф десятий – “газобетонні стіни без додаткового утеплення недостатньо теплі”

    Зовнішні стіни будівлі в першу чергу повинні забезпечувати санітарно-гігієнічний комфорт в приміщенні. Чинними нормами прийнято, що такий комфорт буде забезпечений, якщо в найлютіший мороз перепад температур між внутрішньою поверхнею зовнішньої стіни і внутрішнім повітрям буде не більше 4 градусів. Для більшості районів України ця вимога забезпечується при опорі стіни теплопередачі рівній 1,3 – 1,5 м² * °С/Вт. А таким опором теплопередачі володіє кладка з газобетонних блоків товщиною 150 – 200 мм (в залежності від щільності 400 або 500 кг/м³). «Тепла» стіна – це, перш за все, стіна, що забезпечує тепловий комфорт. Тепловий комфорт в приміщенні забезпечується газобетонною стіною товщиною вже 150 – 200 мм! Саме такої стіни досить для дачного будинку, який в холодний сезон експлуатується епізодично, від випадку до випадку. Для двоповерхового дачного будинку досить кладки з блоків товщиною 200 мм (рідше – 250 мм) – як по несучій здатності, так і по теплотехнічних характеристиках. Додаткового утеплення такий будинок не вимагає.

    Міф одинадцятий – “стіна без зовнішнього утеплення не відповідає вимогам теплового захисту”

    Спочатку кілька слів власне про вимоги, що пред’являються будівельними нормами до зовнішніх стін житлових будинків, які експлуатуються постійно. Перша вимога – забезпечити санітарно-гігієнічний комфорт в приміщенні. Друга вимога, що пред’являється нормами до зовнішніх огороджувальних конструкцій – сприяти загальному зниженню витрати енергії на опалення будівлі. Для спрощення розрахунків, проведених при проектуванні теплового захисту, введено поняття «нормованого значення опору теплопередачі» Rq min. Для першої температурної зони, в яку потрапляє половина всієї території України, в т.ч. і м.Київ, мінімально допустимий опір теплопередачі стін житлових будівель дорівнює 2,8 м² · °С/Вт (ДБН В.2.6-31: 2006, табл. 1). Ця величина означає, що при постійному перепаді температур між внутрішнім і зовнішнім повітрям в 1 °С через стіну буде проходити тепловий потік щільністю 1/2,8 = 0,357 Вт/м². А при середній за опалювальний період різниці температур 21,1 ºС щільність теплового потоку складе 7,53 Вт/м². За всі 187 діб опалювального періоду через кожен квадратний метр стіни буде втрачено близько 33,8 кВт · год теплової енергії. Для порівняння: через кожен квадратний метр вікна втрачається майже в 5 разів більше енергії – близько 160 кВт · год.

    Наступна стадія проектування теплового захисту будівель – розрахунок потреби в тепловій енергії на опалення будівлі. Як правило, на цій стадії виявляється, що розрахункові значення значно нижче потрібних (тобто розрахункова витрата енергії менше нормативного). У цьому випадку (при комерційному будівництві) знижують рівень теплозахисту окремих огороджень будівлі або вибирають економічно оптимальне рішення: заощадити на одноразових вкладеннях або сподіватися на економію в процесі експлуатації. Мінімальне значення опору теплопередачі зовнішніх стін житлових будинків, до якого можна знижувати тепловий захист, становить 75% від нормативного – 2,1 м² · °С/Вт.

    Тепер про те, якими теплозахисними характеристиками володіє кладка, виконана з газобетонних блоків.

    1. При розрахунку стіни за умовами енергозбереження беремо в якості розрахункової середню теплопровідність газобетону при експлуатаційній вологості. Для житлових будинків України і газобетону марки за середньою густиною D400 отримуємо такі значення: розрахункова вологість 6%, розрахункова теплопровідність 0,12 Вт/м · °С (результати випробувань НДІБК).

    2. Коефіцієнт теплотехнічної однорідності кладки по полю стіни (без врахування відкосів і зон сполучення з перекриттями) приймемо рівним 1. Різні розрахункові моделі показують, що при кладці на тонкому клейовому шві 2 ± 1 мм коефіцієнт теплотехнічної однорідності може знижуватися до 0,95-0 , 97, але лабораторні експерименти і натурні обстеження такого зниження не фіксують. У будь-якому випадку – в інженерних розрахунках похибка в межах 5% допустима.

    3. Теплоізоляція зон сполучення з перекриттями і віконних укосів – це окремі конструктивні заходи, за допомогою яких можна домогтися підвищення теплотехнічної однорідності до величин навіть більше одиниці.

    Тепер за формулою R = 1 / αн + δ · r / λ + 1 / αв знайдемо опір теплопередачі газобетонних кладок різної товщини (при щільності газобетону 400 кг/м³).

    Товщина кладки, мм Опір теплопередачі, м2·°С/Вт
    100 1,00
    150 1,40
    200 1,82
    250 2,24
    300 2,67
    375 3,31

    Як видно з таблиці, вже при товщині 250 мм стіна з газобетону D400 може задовольняти вимогам, що пред’являються до стін житлових будинків з умови зниження витрати енергії на опалення. А при товщині 300 мм і більше може використовуватися навіть без перевірки питомої витрати енергії на опалення.
    Отже, одношарова газобетонна стіна завтовшки 300 мм і більше абсолютно самодостатня з точки зору нормативних вимог до зовнішніх огороджень житлових будинків.

    Міф дванадцятий – “без зовнішнього утеплення точка роси опиняється в стіні”

    «Точка роси», а якщо говорити більш чітко, то «площина можливої ​​конденсації водяної пари», легко може опинитися всередині утепленої зовні захисної конструкції і практично ніколи не виявиться в товщі одношарової стіни. Навпаки, одношарова кам’яна стіна менш схильна до зволоження, ніж стіни з шаром зовнішнього утеплювача в межах 50 – 100 мм. Справа в тому, що площина можливої ​​конденсації – це не той шар стіни, температура якого відповідає точці роси повітря, що знаходиться в приміщенні. Площина конденсації – це шар, в якому фактично парціальний тиск водяної пари стає рівним парціальному тиску насиченої пари. При цьому слід враховувати опір паропроникнення шарів стіни, передуючих площині можливої ​​конденсації. Враховувати опір паропроникнення внутрішньої штукатурки, шпалер і т.д.
    Проілюструємо наші міркування прикладами: Вихідні умови: температура внутрішнього повітря: + 20 °С, вологість 40%; температура зовнішнього повітря: -15 °С, вологість 90%.

    rosa1

    На першому зображенні: Густина реального і насиченої водяної пари в товщі стіни.
    На другому зображенні: Зміна температури по товщині стіни:
    -щільність насиченої водяної пари;
    -щільність реальної водяної пари.

    Наступні ілюстрації досить наочно демонструють: конденсація стає можливою при зменшенні паропроникності оздоблювальних шарів або утеплювача в порівнянні з попередніми шарами. Одношарова стіна з паропроникаючою обробкою лише в рідкісні особливо морозні зими може зволожувати конденсованою вологою. В умовах клімату України конденсацією пари в товщі одношарових стін можна знехтувати. Зовнішнє утеплення мінеральною ватою: При «мокрому» оздобленні утеплювача конденсація можлива на кордоні [штукатурка/утеплювач], з подальшим намоканням утеплювача.

    rosa2

    Зовнішнє утеплення пінополістиролом: Конденсація можлива на кордоні [несуча стіна / утеплювач].

    Теплоізоляційні властивості пористого газобетону

    Теплоізоляційні властивості пористого бетону в сухому стані перш за все залежать від об’ємної маси матеріалу (щільності). Узагальнений графік залежності теплопровідності від щільності виглядає так:

    graf teplopr1

    Розрахункові коефіцієнти теплопровідності, закладені в діючі норми по тепловому захисту, були призначені в період, коли сама ідеологія теплового захисту була спрямована не на збереження енергоресурсів, а на забезпечення мінімально допустимого санітарно-гігієнічного комфорту. Тому, результати випробувань бетонів зі всіх куточків країни були піддані статистичному аналізу і прийняті із забезпеченістю 92%. В результаті нормативні розрахункові коефіцієнти виявилися вищими за середні значення більш ніж на 20% і практично не враховують особливостей сировинної бази виробників з різних регіонів. Зараз при проектуванні теплового захисту вимоги санітарно-гігієнічного комфорту забезпечуються з неодноразовим запасом, при цьому велика частина всіх пористих бетонів, що виробляються або продаються в Україні, має значно меншу теплопровідність.

    Середні значення теплопровідності пористих бетонів AEROC в сухому стані виглядають наступним чином:

    Вид бетону Марка бетону за средньою щільністю Теплопровідність бетону
    в сухому стані*, Вт/(м·°С), не більше
    Коефіцієнт паропроникнення,
    мг/(м·ч·Па),не менше
    Теплоізоляційний D 150 0,05 0,3
    Конструктивно-теплоізоляційний D 300 0,08 0,26
    Конструктивно-теплоізоляційний 0,10 0,23
    Конструктивно-теплоізоляційний D 500 0,12 0,20

    * Відповідно до ТУ У В.2.7-26.6-34840150-001: 2009

    Перебуваючи в конструкціях будівель в реальних умовах експлуатації, будь-який матеріал через два – три опалювальні сезони набуває певної вологості: сухі матеріали (мінеральна вата, керамічна цегла) зволожуються, а вологі (бетони, розчини, деревина) – висихають. В результаті можна говорити про середню вологість матеріалу за опалювальний період – «експлуатаційної» вологості. Ця вологість і є розрахунковою при визначенні реальної теплопровідності матеріалу в конструкції, яка завжди вище, ніж теплопровідність сухого матеріалу. Експлуатаційна вологість ніздрюватих бетонів на основі кварцового піску, в тому числі газобетону AEROC, в нашому кліматі за результатами багаторічних спостережень становить в середньому 4-6% в залежності від конструкції стіни, умов експлуатації, орієнтації по сторонах світу і ряду інших чинників.

    Теплопровідність пористого бетону AEROC в умовах експлуатації:

    Розрахунковий коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м.°С)*
    Марка бетону за средньою щільністю  При масовому водонасиченні 4% (ωА) При масовому водонасиченні 6% (ωБ)
    D 150 0,053 0,055
    D 300 0,09 0,095
    D 400 0,117 0,125
    D 500 0,131 0,142

    * Відповідно до висновку НДІБК за результатами лабораторних випробувань фрагментів стін.

    На теплоізоляційні властивості кладки з газобетонних блоків також впливають якість швів, їх кількість і умови експлуатації стіни.

    Розчинні шви

    При кладці блоків на тонкошаровий клейовий розчин з середньою товщиною шва 1,5-2 мм теплотехнічна однорідність кладки наближається до одиниці і вплив розчинних прошарків на теплопровідність конструкції може не враховуватися. При середній товщині прошарку розчину 10-12 мм теплопровідність кладки зростає приблизно на 20% (для щільності бетону 350 – 400 кг/м³), а при товщині 20 мм – на 30% і більше. Таке збільшення теплопровідності зводить нанівець головну перевагу пористих бетонів низької щільності – можливість будувати одношарову конструкцію, що задовольняє сучасні вимоги до термічного опору. Застосування цементно-піщаних розчинів для кладки блоків з ідеальною геометрією призводить, по-перше, до збільшення вартості кладочних робіт, а по-друге, може привести до необхідності додаткового утеплення стін.

    Умови експлуатації газобетону

    Одношарова газобетонна стіна без оздоблення (як без зовнішнього, так і без внутрішнього) може використовуватися для огорожі приміщень з нормальним режимом експлуатації (тобто з розрахунковою відносною вологістю повітря в приміщенні в опалювальний сезон до 55%). При цьому до кінця періоду вологонакопичення приросту масового вмісту вологи в конструкціях залежно від погодних умов або не відбувається взагалі, або не перевищує 1,5%. Для зовнішніх пористобетонних стін, приміщень з підвищеною вологістю повітря (душові та ванні кімнати, сауни, лазні) необхідно при внутрішньому оздобленні створити перепону для дифузії водяної пари з приміщення в товщу стіни. У випадку з ванними кімнатами такою перешкодою може служити кахельна плитка з паронепроникним затиранням швів. У приміщеннях лазень в якості пароізоляції краще використовувати фольговані матеріали (пінополіетилен, мінвата).
    Зовнішнє оздоблення стін в будь-якому випадку повинно бути паропроникним. При додатковому утепленні зовнішніх стін з пористого бетону, при товстослойній штукатурці, при облицюванні стіни цеглою необхідно виконувати розрахунок такої багатошарової конструкції на опір паропроникненю за ДБН В.2.6-31: 2006.